Ситуація в Києві з кожним днем стає дедалі похмурішою. Росія посилила атаки безпілотників та ракет на енергопостачання української столиці, яке досі залишалося відносно неушкодженим з часів другого російського вторгнення у 2014 році.
Протиповітряна оборона “Залізного купола” слабшає та перебуває на межі колапсу, тоді як мер Києва Віталій Кличко закликає союзників критично збільшити свої вкрай необхідні постачання, щоб допомогти українцям та захистити їх від атак безпілотників та ракет взимку, які загрожують замерзнути та заморити киян голодом, призвівши до невимовних страждань та покори.
Росіяни атакують невійськові об’єкти постачання енергії по всьому регіону, порушуючи міжнародне право, оскільки ці цілі є невійськовими, включаючи електростанції, що займаються природним газом, вугіллям та електростанції.
Вважається, що бомбардування паралізують моральний дух мирних жителів, а також змушують Росію продовжувати наступ на тлі мирних переговорів і, особливо, гарантій безпеки, що насуваються, включаючи вимогу Росії щодо кордонів, де зараз розташовані російські війська, що означало б анексію значної частини української території, що існувала до 2014 року, до Росії.
Більшість експертів з права вважають, що ці безперервні, постійні напади є порушенням міжнародного гуманітарного права (МГП), оскільки вони погіршують умови життя людей, завдаючи їм надзвичайного тиску та невимовних страждань.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) навіть видав ордери на арешт низки російських осіб, яких вважають відповідальними за ці злочини проти цивільного населення, зокрема президента Росії Володимира В. Путіна.
За даними застосунку NYTimes, цивільне населення України, яке постраждало від цих атак, здебільшого хоче, щоб Україна уклала мир з територіальними втратами, щоб вони більше не зазнавали бомбардувань та значних незручностей через незліченні страждання, голод та холод холодної зими без опалення, обмеженої води та скорочення запасів їжі.
Багато киян не мали вибору і в результаті були змушені відчайдушно тікати зі столиці, щоб зупинитися у друзів чи родичів у віддалених районах або навіть далі.