З глибоким і щирим сумом і мерзенним гнівом ми зустріли четверту річницю другого і найруйнівнішого вторгнення Росії в Україну.
У річницю цього наймерзеннішого та найварварськішого вторгнення в Україну ми підбиваємо підсумки розвитку мирних переговорів.
Більшість аналітиків погоджуються, що існують три камені спотикання на шляху до повного, остаточного та справедливого миру для України.
По-перше, ситуація навколо Донбасу. За даними NYTimesApp, лише 40 відсотків усіх респондентів в Україні підтримали передачу Донбасу Росії.
Однак такі міста, як Слов’янськ на Донбасі, відносно процвітають після війни, оскільки тисячі солдатів розміщені там лише за 12 миль від фронту.
Україна також чудово укріпила понад 20 відсотків Донбасу. Втрати для Росії були астрономічними.
Більшість українців вважають несправедливим те, що Росії слід віддати Донбас після того, як вона не змогла підкорити його на полі бою.
Більше того, більшість вважає, що Росія не може підкорити Донбас. Втрати Росії з 2022 року перевищують 1,2 мільйона загиблих, поранених та зниклих безвісти солдатів. Тим, хто прийде на заміну, бракує навичок та ресурсів.
Найкращою та найімовірнішою альтернативою, як тільки це отримає підтримку Росії, є перетворення Донбасу на повністю демілітаризовану зону та вільну економічну зону.
Солдати кожної сторони відступили б на однакову відстань, а вільна економічна зона процвітала б, стимулюючи відбудову відомого промислового регіону за допомогою найсучаснішого обладнання та споруд.
Цей план зараз має мовчазну підтримку США та України. Росія не відреагувала на нього. На мою думку, навряд чи Росія погодиться, не переглянувши фінансові втрати через санкції та не відшкодувавши Росії частину збитків на певному етапі.
Щодо гарантій безпеки, після Донбасу залишається два питання. По-перше, США як захист України від майбутніх вторгнень після завершення війни. У бейсболі захист не дає м’ячу вийти занадто далеко за межі поля.
По-друге, присутність та місія коаліційних європейських сил щодо підтримки військової присутності в Україні та застосування сили, якщо це необхідно, для захисту України.